Ставало видимим тепло,
Як літо бабине порою,
Струмило срібною ходою,
Летіло осені житло.
---+++---
Ковтаєм каву і погоду,
Гірку часом, вогку імлу,
Лиш поцілунку тиху згоду
Даєм останньому теплу.
---+++---
То не сірий день, а трохи срібний,
Коли літо докотилося небес,
Заманірний, та Осанні вірний,
Сумом її тихим ходить коло плес.
---+++---
Здалося сніг сліпив по ночі,
Лимонно-жовтим листопадом,
Що за два дні на наші очі,
Трусив на ранок снігопадом.
---+++---
Шипшини цятки осінні
Жаром, калини кетяги,
Ніби жандарми сумлінні,
Дні проводжають, потяги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2024
автор: Валерій Лазор