НАЙнаївніша, бо вірю у дива,
Навіть в мить, коли надій немає,
НАЙтерплячіша, а значить я жива,
Балансую… Світ мене тримає.
НАЙдобрішою, мене назвуть, часом,
Ображатися, шкода, не вмію.
Чіткі межі бачу між добром і злом,
Сподівання у душі лелію.
НАЙазартніша, неначе в казино,
Обертаю долю безупину,
Ой, яке ж воно терпке хмільне вино!
То під дих улупить, то у спину.
Та не вчить мене життєва карусель,
Від безумства не врятують ґрати,
Майже впевнена, що з виходом тунель…
НАЙнаївніша… ну що сказати?
13.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч