Діточки, діти...сонячні квіти
Як же ви рано пішли в небуття .
Вам би ще жити і щастю радіти,
Кат із кремля вас позбавив життя.
Боляче, боляче...гірко і сумно,
Смерть звідусіль в Україну летить.
Боже мій, де ти? у траурі Суми,
Світ у гіпнозі? Не бачить чи спить?
Дзвонять з поклоном - убивці й сатрапу,
Дружно вмовляють усі москаля.
Він заслуговує тільки на страту,
Виродка з пекла не прийме земля.
Як в це повірити, як пережити?
Скільки ще - болю, страждання і втрат?
Скільки цим світом ще буде крутити
Підлий злочинець московський і кат?
Знайте- прощення не буде довіку,
Тим, хто безвинних жорстоко вбивав!
В пеклі вогненному вічно горіти,
Всім, хто це бачив і знав...і мовчав.
Рідна країно моя, Україно!
Маки цвітуть на твоїх прапорах...
Села й міста у вогні і руїнах,
Осінь печальна в кривавих сльозах.
Скільки молитв полетіло до Бога,
Скільки загиблих - нема вороття...
Нам же потрібна лише перемога!
Це наша правда, і віра в життя!
17.11.2024 Суми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2024
автор: majra