ГОЛОДОМОРУ ЩОБ НЕ ЗНАЛИ
В нас гинуть люди, в нас війна,
Яка уже роки триває,
І хліб наш палить сатана,
Вивозить інший, викрадає.
То справжній це є геноцид.
Не дай, Господь, голодомору!
Ця зграя нелюдів і гнид
Ввірвалась в нашую комору.
В коморі збіжжя золоте…
Без хліба хоче нас лишити,
Сяга потвора на святе,
А нам без хліба не прожити.
Благаєм Бога, щоб вберіг,
Голодомору щоб не знали,
Щоб ворог це зроби́ть не зміг,
Щоб нас без хліба не зостали.
Голодного не знать життя,
Не пухнуть з голоду й вмирати,
Дорослий хліб, щоб їв й дитя,
Нам голоду щоб не зазнати.
Нам страшно думать про таке,
Женем думки́ про смерть голодну,
Тепер життя страшне й тяжке,
Нам палять землю хлібородну.
Вбива нас клятая орда
І замість хліба міни сіє.
В нас чорні дні, страшна біда,
А з цього ворог лиш радіє.
17.11.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР