Тисяча днів тому,
Добре ще все було,
Вибухів бахрому,
Згадує те село,
Першим, що на путі,
Стріло смертей потік,
Крапкою у житті,
Став двадцять другий рік.
Згадує лиш пустир ,
І уціліла піч,
Як у селі був мир,
Зараз - чорнюча ніч.
Стогнуть, бува, вовки,
Між попелищ, руїн,
Місце ж було віки,
Краще усіх країн.
Стежка вузька між вирв,
Цвинтарем повела,
Наче, усе з’їв вир…
Більше нема села.
Стихло все, що гуло,
Спинено тут чуму,
Добре ж усе було,
Тисяча днів тому…
19.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч