Все ж, золотий у мене чоловік,
Зі мною ж так не легко, просто жах,
В той час, як він крокує по землі,
То я – літаю, десь у небесах…
Коли він повертається у дім,
То не берероботу на поріг,
А в мене завжди: в дощ, у сніг, у грім,
Думки - в мистецтві, аж збивають з ніг.
Концерти, презентації, книжки,
Конспект, уроки, поурочний план.
Зі мною завжди топчеш всі стежки,
Такий от, ти у мене - Магеллан!
Вирішує питання всі мої:
Така підтримка - мов міцна стіна,
І у душі співають солов’ї –
Що любить і що в нього я одна.
Він першим слухає мої пісні,
Привозить мені бісер для картин,
Він гладить по щоці мене вві сні…
Люблю його! У мене він один.
Підтримує мене скрізь і завжди:
Знімає виступ, чай без цукру п’є,
Плече підставить в час незгод, біди,
Так цінно - один в одного ми є.
Терпляче тягне далі тятиву,
Коли у мене, десь між хмар політ:
«Ти ж знаєш, що тобою я живу!
І знаєш, ти для мене – цілий світ!»
18.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч