коли зоря злодійкувата
тривожить розум твій ясний
як незабутнє піцикато
що в скроні б’є мов хміль важкий
не загубись у нетрях змісту
не бий на скалки дзеркала
чіпляй на плечі коромисло
ще не зміцнілого крила
водою втрися вприся в гору
шукай на скелі площину
чи з кришталю сльозу прозору
як мрії сиву давнину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: bloodredthorn