Поглянь, яка чудова ніч —
Таємнича пора.
Дивись, їй зорі впали з пліч,
Наче наші літа.
Прозоре небо огортає нас,
І у дрімоті завмирає час.
Мов пензель геніального митця,
Полонить наші втомлені серця.
Приспів
І місяць вишиває сріблом-золотом,
Співає колискову ніжно й солодко.
Мандрує тихо горами й левадами,
Кохання сипле щедро зорепадами.
Під сяйвом дивовижних свіч
Дозріває роса.
Ця українська тиха ніч ―
Неймовірна краса.
Блукає вітер поміж травами,
Співають цвіркуни отавами.
Вустами щирими, дівочими
Ця ніч любов нам напророчила.
Приспів
І місяць вишиває сріблом-золотом,
Співає колискову ніжно й солодко.
Мандрує тихо горами й левадами,
Кохання сипле щедро зорепадами.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: Ольга Береза