Сніжи́ло сумом.
Снігом нудьгувало.
І хмарила в мені
Печалі мить.
З нас кожен думав:
Осінь править балом,
Чому ж тужливий сніг
Отак болить?
Зав’южили слова
Хуртеч вокали,
В історії сумній
Мінор зими.
Дегустували
Осінь із бокалів,
Що там її на дні -
Не знали ми.
Подібно струму,
Біль доймав зухвалий
Забула б я тебе –
Але, на жаль…
Сніжи́ло сумом.
Снігом нудьгувало.
І сипало з небес
Рясну печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: Білоозерянська Чайка