Літа дитячі, літа хлопчачі,
Літа учбові, літа до праці,
Літа любові, літа кохання,
Літа родити, літа мудрити.
Літа летять, літа крилаті,
Як журавлі їх не здержати.
Словом линуть, піснею плинуть
Світами і їх ніхто не зупинить.
Літа, ой життя, ніби хмарка літає
То чорна, то біла коли сонечко сяє.
То смуток на серце ляже неждано,
То радість сльозою загоює рани.
Літа це клубок, це нитка в сувої
Стелить життя, шлях судженої долі.
Одним дано життя, як на полі жниця.
У іншого тріщить, де-інде рветься.
В людей земних хвороба лукава,
Брехня, жадоба, правда попрана.
Хіба ми люди? Чи ми розумові?
Самі себе нищимо у своєму домі.
Чи Бог допоможе, чи молитва підкаже,
Якщо віра і правда на серце ляже.
Бог наш Всевишній стоїть на порозі,
А ми літа змарнували на життєвій дорозі.
Листопад 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: Сокол