Підхопи мене. Я знаю, ти втримаєш.
І босі ноги не ходитимуть по склу.
Скільки кроків пройдено - вже не згадаєш.
Скільки кроків буде ще у нічну пітьму?
Холодні пальці зловлять шелест вітру
І запросять до земного сну.
Тут, серед примар, я - маленька крихта.
Чи впізнаю знов твою ходу?
У тво́їй величі потонуть океани.
В твоїх очах зупиниться ця мить.
Навчи мене, як треба йти по краю.
Втримай мене, допоки все горить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2024
автор: Mezu Svitlana