* * *
Іди уже.
Пора.
Полотна рвеш, а толку.
В старанні збиткувати ані зиску, ні добра.
Вдень стримана якась, ночами виєш вовком.
Втомилася тинятися в оголених дворах.
Іди уже.
За край.
Геть сплюндрувала душу.
Фінальну роль актриси доспівують вітри.
Чи ж розтопити знов удасться срібну сушу,
коли морозцем вкрилися змарнілі кольори.
В природі простота.
Порозлітались гості.
Вже зібрані дари – в коморах урожай.
Притупцяв грудень вже, не стій в проході, осінь
Іди, відпочивай.
Пора.
Зимі дорогу дай.
24.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2024
автор: на манжетах вишиванки