Так траплялось у всі покоління,
Із глибоких і сивих віків,
Із маленького вуглика, тління,
Зло зростало у зграю вовків.
А все, звички малі та невинні,
А все, вади, або тяжкий гріх,
А все, оди брудному лушпинні
Та всередині ж скарб не у всіх.
А все, пристрасні заздрості-жаби,
А пихатість , а зверхність? Ганьба.
Підлабузництва дикі масштаби,
Де, крім гнилі – нічого нема…
У такому жорстокому світі,
Небезпечно зробити і крок,
Хоч ідеш по ясному просвіті -
Все ж наробиш своїх помилок.
21.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч