Вийду за тином, де шлях є піщаний,
Там соняхів очі радує плин;
Скільки раніш тут ходили прочани,
Далі в тополях – очима окинь...
Приспів:
Сонце промінчиком вас приласкає
І зі світанком засвітиться день –
Край весь, улюблений, серце кохає.
Дякую, Боже – до ладу ведеш.
По своїй волі збиваємось з шляху,
Та оправдання шукаємо слід.
Пісню про мир, вже не чуємо Птаху
І у відносинах стверджуєм лід.
О панИч кручений тче парасольки –
Тин уквітчали й бузок біля хат,
Так життєдайні ви шлете нам токи,
А різноцвіттям нам шепіт: "Віват!"
Приспів:
Сонце промінчиком вас приласкає
І зі світанком засвітиться день –
Край весь, улюблений, серце кохає.
Дякую, Боже – до ладу ведеш.
По своїй волі збиваємось з шляху,
Та оправдання шукаємо слід.
Пісню про мир, вже не чуємо Птаху
І у відносинах стверджуєм лід.
Пес й кошенята за мною по стежці,
Труться об ноги: "Лише нас погладь!"
Літо так миле в зеленій одежі –
Всім до вподоби у мирі є лад...
В’ячеслав Шикалович
31.03.2022р. – 29.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2024
автор: Променистий менестрель