Ти маєш почути,
Якщо душа просить,
Згадати забуте
В цю сонячну осінь.
Звичайно до болю,
Ну як же так сталось,
Що наші з тобою
Шляхи не з'єднались?
За звичай на долю
Ми всі нарікаєм.
Страждаєм до болю,
Провин не сприймаєм.
Насупивши брови
Приймаєм не зразу,
Що замість любові
На серці образи.
Не вміли любити,
Не вміли прощати,
То ж разом не жити...
А є що згадати!!!
Помилок доволі
В житті виправляєм,
Та тільки не в долі
Яку обираєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Малиновый Рай