Настає задуха,
Сплутані думки,
Закладає вуха,
Тягнуть вниз гріхи
Відчуття падіння,
Кругом голова,
Наді мною тінню
Туга світова
Тіло біль терзає,
Кидає у піт,
Ні кінця ні краю,
Дум сумних політ
Сам собі не вірю
В те, що бачу я
Силуети сірі,
Зламане життя
У цій грі без правил
Так мій час настав,
Граючи з чортами
Душу я програв
Глибоко в безодню,
Прямо в пустоту
Я вирушу сьогодні
Назавжди піду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Михайло Петрів