Той шафи палить,той автівки,
Позиції здають й не тільки.
Та просто - хочуть заробити,
Ну щоби солодко пожити.
Шевченко у Верховній Раді,
Теж звинувачується в зраді.
Є молоді й старі істоти,
То їх терпіти будем доти?
Невже ото усім не видно,
Що у 17- ть воно бидло,
Продасть за гроші Маму й Тата,
Та ще сестру віддасть і брата.
То може взять оцю бидляку,
Та й причепити на гілляку.
А не розводить соплі й сльози,
То буде дійство, не погрози.
В. Небайдужий.
Листопад 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Небайдужий