Осінь. Хлюща. Марудні ритми
з їх набридлою простотою.
Склали крильця тендітні рими
(білих віршів чекай зимою).
Осінь. Мерзнуть-дрижать пеони –
аж зіщулились у хореї.
Всі Бодлери і всі Війони
мріють тільки про батареї.
Осінь. Клином чітким зразковим
відлітають, ржучи, Пегаси,
і капусту з листом лавровим
розмітають народні маси.
Осінь. Муза впадає в сплячку,
у поета риплять сустави.
Час знайти у пальті заначку
і купити бухла до кави.
Осінь! Холод до нас припхався.
Осінь! Днину чекай негожу.
Осінь! Пушкін у ній кохався…
Я терпіти її не можу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2024
автор: Світлана Себастіані