Думки́, думки́...
Від них нема спокою.
Углиб - в кістки
в'їдаються, собою
ятрять, болять,
печуть, і колихають,
та не мовчать -
вони не засинають.
Мої думки́...
Ви хочете збагнути,
їх осягти,
чи дотиком відчути?
Чи обпекти -
себе? Кого́? Згораю...
Мої думки́!
Вам - не сягнути краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2024
автор: Ксенія Фуштор