[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Fzc5IPHX-9c[/youtube]
Тобі я вдячна, листопад,
Про тебе спогади хороші.
Ти скористав увесь свій шанс,
Робив для нас всі дні пригожі.
Укрив ти землю покривалом,
Це я ціную - доброта.
Та сонця теж не бракувало,
Кудись ховалася жура.
Ти не впускав у дні морози,
І рятував людські цим душі.
Не раз були морозу спроби,
Та ми всі вірили в твій успіх.
Я знаю добре, ти старався,
Не все ж з тобою було влад.
Та догодить дощем вагався,
Одна з твоїх оце є вад.
Уранці осінь здивувала:
Проливсь давно жаданий дощ.
Що ми чекаєм, добре знала,
Чи так хотіла, чи так йшлось.
Стікали крапельки - перлинки,
І це не дощ вже був, а злива,
Яка текла вже без зупинки...
В цей час була я так щаслива!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2024
автор: Н-А-Д-І-Я