Депресія ставить питання, та відповідь я ще не знаю -
Чи зрушила з мертвої точки, чи й досі гуляю по краю?
Чи радують спогади милі, чи душать свої сподівання?
Чи зможу цей стан подолати? У цьому найбільше питання.
Депресія робить все чорним, будує завищені стіни,
Лишає тебе наодинці, знаходить для того причини.
Чи будеш ти жити на повну, чи ввімкнеш режим виживання?
Де знайдеш в собі нові сили? У цьому найбільше питання.
Депресія схована в масках, що носиш щоденно між люди.
Тікаєш від себе подалі, та ду́мки знаходять усюди.
Так важко себе не згубити в осудливих слів гуркотінні.
Депресія згублює душі, не дай їй пустити коріння.
24.11.2024
©Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2024
автор: Валерія Кропівна