О, дай мені знову!…

На  кінчиках  пальців  відчути  розлогість  брів,
По  зморшкам  чола  ледь  на  дотик  пройти  вустами…
Прийшов  ти  до  мене  з  глибоких  осінніх  снів,
Де  погляд  ясний  відчиняє  забуті  храми…

Де  пише  душа  на  хмаринах  палкі  есе,
Де  вчиться  кохання  тривоги  –  не  помічати…
Як  солодко  пити  ванільний  густий  глясе
З  обіймів  і  слів!  Як  не  хочеться  знов  прощатись!...

О,  дай  мені  знову  надпити  твою  печаль!
Я  знаю,  ти  можеш  порушити  звичний  устрій…
Та  перефразуй  листопадове  це  «прощай!»
У  сонячний  дороговказ  до  надій  про  Зустріч!
24.11.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2024
автор: Ірина Лівобережна