Іду ще з п'ятницю, хоча мене давно,
Можливо, й не чекає легкість нижче серця.
Інстинкт без грації під руку - в небезпеці.
До неї… Й сам собі я - в’язень і конвой.
…Відкриє? Ні? Сама там? Чи, ми вже чужі?
Дорогою – прикмети помічати силюсь.
Дзвенить у скронях наша спільна голосистість.
Й то сніг, то вітер, то вкраїнська ніч стежин.
22.11.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2024
автор: Юхниця Євген