[b]Болить у грудях до нестями…
немов на пласі у Життя, -
я помираю із бійцями,
а кат – то путінська війна…
Фізичний біль – стинає Душу,
терпіння Духу волю жне…
нестерпний біль терпіти мушу,
коли смерть сина додає…
Бо захищають нас синочки,
чужих немає на війні,
і не весільні, жаль, віночки,
плетуть дівчата, довгі дні…
Благаю, схаменися, Всесвіт!
Наземні війни припини!
Та на лелечий, мирний клекіт,
бої рашистські заміни…
25.11.2024
[i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2024
автор: ВАЛЕНТИНАV