Юрий Соломко. За последние три месяца…

за  последние  три  месяца  
дважды  проходим  анонимное  тестирование.
надо  поставить  баллы  от  0  до  10.
насколько  вы  доверяете  генштабу?
насколько  вы  доверяете  главнокомандующему?
насколько  вы  доверяете  своему  командиру?
в  какой  степени  вы  настроены  патриотически?
в  какой  степени  вы  мотивированы?
в  какой  степени  ваши  командиры  способны  принимать  адекватные  решения?
за  эти  три  месяца  наше  подразделение
успело  переместиться
из  одной  приграничной  области  в  другую
(из  ада  в  ад),
понести  значительные  потери,
вернуться  в  родные  места;
последние  три  дня  копаем  блиндажи.
во  время  обеда
делимся  с  ребятами
хлебом,  чаем,  тушёнкой.
откусывая  чёрный,  как  земля,
хлеб  зубами,
ловлю  в  сердце  проклятую  шрапнель  дежавю;
восемнадцать  лет  назад
на  нудистском  пляже  
в  обетованных  землях  полуострова
передаём  друг  другу  запечённую  рыбу
и  металлическую  кружку  с  портвейном.
говорим  о  самых  заветных  мечтах,  
поём  мимо  нот  пацифистские  песни.
счастливчики,  у  которых  всё  ещё  впереди,
избранники  судьбы,  у  которых  всё  обязательно  сбудется.
мы-то,  ***  схватим  эту  жизнь  за  грудки,
мы-то  не  проебём  свою  личную  птицу  удачи,  
мы-то  обскоблим  её  до  мельчайших  перышек!
юные,  доверчивые,  самоуверенные,  безнадёжные
стоим  по  самое  горло  в  пламени,
но  об  этом  ещё  у  нас  нет  
ни  малейшей  догадки,
ни  единого  намёка.

16.11.2024

(Перевод  с  украинского)

*  *  *
за  останні  три  місяці  
двічі  проходимо  анонімне  тестування.
треба  поставити  бали  від  0  до  10.
наскільки  ви  довіряєте  генштабу?
наскільки  ви  довіряєте  головнокомандувачу?
наскільки  ви  довіряєте  своєму  командиру?
в  якій  мірі  ви  налаштовані  патріотично?
в  якій  мірі  ви  мотивовані?
в  якій  мірі  ваші  командири  здатні  приймати  адекватні  рішення?
за  ці  три  місяці  наш  підрозділ
встиг  переміститися
з  однієї  прикордонної  області  в  іншу
(з  пекла  у  пекло),
зазнати  значних  втрат  
та  повернутися  в  рідні  місця;
останні  три  дні  копаємо  бліндажі.
під  час  обіду
ділимося  з  хлопцями
хлібом,  чаєм,  тушкованим  м'ясом.
шматуючи  чорний,  наче  земля,
хліб  зубами,
ловлю  у  серце  кляту  шрапнель  дежавю;
вісімнадцять  років  тому
на  нудистському  пляжі  
в  обітованих  землях  півострова
передаємо  один  одному  запечену  рибу
та  металеву  кружку  з  портвейном.
говоримо  про  найзаповітніші  мрії,  
співаємо  повз  ноти  пацифістських  пісень.
щасливчики,  в  котрих  все  ще  попереду,
обранці  долі,  в  котрих  обов'язко  все  справдиться.
ми-то,  курво,  схопимо  це  життя  за  грудки,
ми-то,  не  проєбемо  свого  особистого  птаха  вдачі,  
ми-то,  обскубемо  його  до  найдрібнішої  пір'їни!
юні,  довірливі,  самовпевнені,  безнадійні
стоїмо  по  саме  горло  у  полум'ї,
але  ще  не  маємо  про  це
жодної  здогадки,
жодного  натяку.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027345
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.11.2024
автор: Станислав Бельский