Не спопелить війна душі мого народу,
Бо жага волі згасить той пожар!...
Вона живе і рветься на свободу,
Яка для неї є найбільший дар!
Споконвіків боролись ми за волю.
І нині , ми як кремінь у боях...
Нестерпний біль, стікаєм в ранах кров'ю...
Важкий й тернистий наш до волі шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2024
автор: Калинонька