Вона танцює вальс-бостон останній,
Так палко мить віддавши відчуттям.
У серці щем болючий та прощальний,
І шелест листя лине в забуття.
Ще вчора сяяв день у золотистім,
Смарагди трав і вогники гілок.
А осінь нині в буйнім падолисті
Виводить в танці свій прощальний крок.
Тумани ранків стеляться по полю,
Вода в струмках стирає літній слід.
І жовтий лист, кружляючи поволі,
За вітром полетить в далекий світ.
Та є у втраті ніжність і величність,
У мовчазному згаса́нні краси.
Та в осені глибока таємничість,
Що буде вічно жити всі часи.
І хай зима вже стукає у вікна,
І білий сніг торує новий шлях,
Осінній вальс в душі моїй не зникне,
Залишить спогад в серці та віках.
27.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2024
автор: Svetoviya