Ось і вже листопад
Волосся зібгав.
Хтось на листя жовте впав,
І багряніє на чорнім
Руда, кров людська,
Та нездоланним, незборним
Ти лишишся, козаче,
Безвусий ще зовсім, юначе.
Калина лиш на вітрі заплаче,
То стара розхристана мати
Молитиме на удачу,
Щоб вберегти від біди
Єдину дитину,
Щоб не стоптала орда України
І дочекатися щоб перемоги і сина.
28.11.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2024
автор: Ростислав Сердешний