Стоять дерева без одягу роздягнуті
як груз минулого скинули листя
стирчать гілки угору їх простягнуті
дух відчувається замерзлого життя...
Гілки дерев від вітру ледь хитаються
здається що не хочуть ворушитися
вони відразу завмерти намагаються
скоріше на своєму місці залишитися...
Вітер з дерев останні листячка здирає
хоча в цієї справі їм нікому допомоги
і мабуть колективну думку викликає
адже від нього не знають як втекти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2024
автор: Дмитрий Погребняк 555