Усе до крихти підберуть синички,
птаха́м сьогодні голодно – зима,
ні хліба в годівничці, ні водички,
ні сонечка зігрітися нема,
лишень метіль мете до горизонту,
сніжинки укривають божий світ
і церкви обважнілу снігом ґонту,
і туї не зів’ялий малахіт,
полинув світ у білосніжний вимір,
можливо трохи холодно, зате
заскиглить у димар протяжно вітер
і сніг пухкий ще дужче замете.
29.11.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2024
автор: Микола Соболь