Живу, радію і хмелію

Краса,  що  бачу  за  вікном  тихенько  все  кружляє  в  гаї,
З  осіннім  трепетним  теплом    я  відчуваю,  ніби  в  раї,
Ось,  підіймуся  в  небеса,  до  чого  ж  зваблива  картина,
Жива,  вся  магія  жива,  і  я  радію  мов  дитина.

Кричу  у  дивну  далечінь,  все  зачарована  красою
Та  передам  привіт  її,  щоби  взяла  в  політ  з  собою,
Чекати  буду  ту  весну,  мов  хмар  привабливі  хвилини,
А  зорі  ніжність  неземну  скидають  сміло  на  стежини.

Стою,  неначе  у  раю,  малюю  словом  так  майстерно,
А  полетіти  в  небеса  мені  хотілося  б  нестерпно,
Що  за  країна,  що  за  світ  і  як  здійснити  свою  мрію,
Я  від  краси  вже  стільки  літ  -  живу,  радію  і  хмелію.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик