Для щастя треба зовсім небагато:
аби за п’яти не хапав мороз
і шлунок не точили мишенята,
та вчасно підоспів… анабіоз.
Невиліковно не хворіли діти,
за шиворот не капала сльота
і ворожнеча не гуляла світом,
а ще – аби… Аби була ота…
Ота, що душу бунтівну зігріє.
Не тілом… Щастя вже, як вона є!
Яка дарує заповітну мрію
і береже усе єство твоє.
30.11.2024, СВ-ФН
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027588
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2024
автор: Олександр Мачула