Війна, що точиться, збіжить.
Ми будемо у мирі жить
І лиш радітимемо вкрай,
Тому що ця війна свій край
Зустріне. І уже її
Повік не буде. У сім'ї
Всій нашій буде мир лишень
Усяку ніч і кожен день –
Весь вік, що буде проминать.
А лихо буде оминать
Наш край і кожного із нас
Зокрема. Наче сонце, час
Цей світлий – мир нас буде гріть.
Ми ж будемо йому радіть
Душею й серденьком усім
На тиждень днів, ночей теж сім,
Кожнісінькую їхню мить,
Аж доки не порветься вмить
Нить нашого життя навік,
Бо лиш одне. Не буде ввік
Більш іншого. Це кожен зна.
Ще йде війна, але зазна
Поразки ворог і піде́.
Війна ж жорстока ця пройде́.
Настане в нашому краю
Мир. З ним, неначе у раю,
У дивній всій його красі
Ми з вами житимемо всі
Свого життя усяку мить,
Допоки все не пролетить.
Євген Ковальчук, 03. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2024
автор: Євген Ковальчук