Псалом 202

                     Пресвятій  Трійці
                     і  Пресвятій  Богородиці  Марії
                     присвячується  в  любові



І  ось
правда  велика  прибува  —
й  тільки  з  глибин  сердець
слова
Бог  правдою  великою  
Своїх  сердець  глибинних
міць  
кував
І  ось  правда  велика  й  прибува  —
й  тільки  з  глибин  сердець
Божі  слова
в  інші  часи  і  
явлені  —  серед  пітьми


в  часи  лихі
і  явлені  серед  пітьми
Бог  правдою  вже  окував  —
чого  й  не  знали  
ми!
І  фініки  уже  цвіли
що  люди  Небом  ощасливлені
ніхто  не  зна
                         ще  —  де
                         й  —  коли…
Христос  іще  не  явлений:
іще  не  хрещений  в  воді
Іваном  –  у  воді  Йордану!!
і  ще  Андрій,  що  явлений  нам
в  Лаврі  в  виді  голови,
стоїть  поруч  з  Іваном!!  —
нам  Небом  дано:
й  той  стоїть  біля  Івана
Бог  —  правдою  все  окував!  —
чого  й  не  знали  ми!!
а  той  прийде  і  возсія  —
у  Києві  серед  пітьми!  бо  й  Києва  тоді  
ще  не  було,  —
і  як  би  це  пізнали  —  ми???
Так  правда,  що  глибинна,  
й  прибува
несе
з  глибин  сердець  —
Божі  слова!!
так  може  й  трапилася  на
моїм  путі
привезена
Андрія  голова
бо  прихиливсь,
Хто  Небо  прихилив,
й  мене  приклав  —
й  через  Андрія  враз  прийшло
я  вчув
що  каменем  я  міг  би  
                             вікувать
але  не  знать  –
духовну  суть
духовно  Бог  з’єднав
тому  то  вилізли  і  проросли
враз  в  Першій  
темі
з  Іваном  і  в  Іванові  —
в  Христі  Святім  —
поеми!


тому  Андрій  тоді
в  Христі  слова  впізнав:
не  відсікти  —
й  не  роз’єднати
т  е    як  Бог  з’єднав!!!!


Такі  слова.


«У  Тебе  
слова  вічного  
життя.»
Петро-апостол  на  оцім  стояв.
І  —  встОяв!


До  Тебе  суть  ідуть
слова…


01.12.2024,  з  причастям,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович