Повечірнє етюд

                 

Завмерло  все.  Стояла  тиша  
і  красень  ліс  осінній  спав,...
з  височини  хмаринка  лишень  
несла  рожевий  Сонця  сплав.
Багряний  захід  золотився,
Переливався  кожну  мить...
Цим  видноколом  світ  напився.  
Там  журавель  вдогін  летить...

Приспів:
Вертає  череда  в  село  –
Курить  дорога  в  злотім  пилу.
Вздовж  явори  –  таке  все  миле,
Корови  мукають  в  двори,
Галява  повна  дітвори.
І  все  ж  до  сутінок  все  йшло,
Останній  промінь  блиснув  в  скло…

Неначе  хоче  зупинити  
плин  щовечірньої  зорі  –
та  ні...  не  заплатити  мита,  
день  вже  згасає  на  одрі.
Палало  в  тиші  повечірній
кружало  Сонця  золоте...
ліс  спав  і  вже  згущались  тіні,
ніч  поспішала  навпростець.

Приспів:
Вертає  череда  в  село  –
Курить  дорога  в  злотім  пилу.
Вздовж  явори  –  таке  все  миле,
Корови  мукають  в  двори,
Галява  повна  дітвори.
І  все  ж  до  сутінок  все  йшло,
Останній  промінь  блиснув  в  скло…

В’ячеслав  Шикалович
13.10.05р.  –  16.11.2024р.
 Мелодія  на  слова  пісні:

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2024
автор: Променистий менестрель