На долоню впала сніжинка.
Ну що це за витвір мистецтва?
Помережена вся серединка,
Мов загадка зимового серця.
Холодком обпікає ніжно,
Танцює у світлі сріблястім.
Її форма тендітна й безгрішна —
Мить коротка у світі прекраснім.
Сховалася вічність в цій миті
Й краса, що зникає в минуле.
А гріхи земні білим прикриті,
Мов прощення, що всіх огорнуло.
Розтане вона на долоні —
Краплина сльози кришталева.
І почуття, що були в полоні,
Ще покаже зима-королева.
02.12.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2024
автор: Svetoviya