треба пробачити – пробач,
а як не можеш, хоча б відпусти.
але не забудь перед цим
замести сліди і спопелити мости,
змінити маршрути, розмити дороги –
усе, що веде до твого порогу.
усе, що веде до зустрічі й розлуки,
що знов обернеться болем жорстоким.
знищуй усе, що руйнує твій спокій
і веде до нестерпної муки.
не чекай на відмашку – не буде відбою.
ти, наче пташка у вільному леті.
знищуй фальшиве і лишайся собою
в кожному відблиску і силуеті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2024
автор: Андрій Лагута