- Хто вдягнув червоні шати
Й сів на кущ в дворі?
- Це, синочку мій, пташата,
Звуться снігурі.
- Звідки взялися? Улітку
Їх тут не було.
- Прилетіли зараз.
- Звідки?
- З Півночі, Павло.
- А чому в зимову днину
Сіли на бузок?
- Будуть їсти насінини
З кущика цього.
- - Хто вдягнув червоні шати
Й сів на кущ в дворі?
- Це, синочку мій, пташата,
Звуться снігурі.
- Звідки взялися? Улітку
Їх тут не було.
- Прилетіли зараз.
- Звідки?
- З Півночі, Павло.
- А чому в зимову днину
Сіли на бузок?
- Будуть їсти насінини
З кущика цього.
- - Як з’їдять, що наминатимуть
Тоді вони?
- Полетять у гай шукати
Кущ горобини.
Виберуть всі насінинки
Із її ягід.
Й заспівають щиро, синку,
Хіт про світ і рід.
- Як не буде їжі в птиці?
- Ми о цій порі
Вивісимо годівниці
В нашому дворі.
Кинем жолудів, горіхів –
Хай собі їдять,
Видом франта, звуком втіхи
Край наш веселять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)