Нині дзвенять святі золоті дзвони
З поклоном ідуть у храм до Христа.
Запалюють свічі біля ікони
І Христос Воскрес ! - шепочуть уста.
Читаю тихо молитву "Отче наш"
Душа увись ,як голуб злетіла.
Приймаю я причастя з небесних чаш
За спиною виростають крила.
Богу на вівтар несу свою любов
І до ніг кладу лілії білі.
Приймаю причастя тіло і кров
Відчуваю блаженство у тілі.
Прости Боже за гріхи,за все прости!
Що як блудний син ходив світами.
Знаю, що з душі проженеш печаль ти
Залікуєш рани небесами.
О, Не рвіть душу , як вітри не треба!
Бо в пересудах зламаєте зуб.
А наді мною стоїть святе небо
Захищає від гріз, як пташку дуб.
А віра тримає на плаву життя
Молитва - пристань , промінь надії.
Господь дає руку коли у журбі я...
Веде до мети і збуваються мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: Чайківчанка