* * *
На обрії роздуло сонце жижу.
Ласкавий вечір заглядає в сад,
що приберіг чудесну дивовижу
попри дощі й суцільний листопад.
Осінній сад, а яблука зимові
тримає вже оголене гілля.
Маленькі кульки різнокольорові
гірляндами поблимують здаля.
Ще кілька днів – дихнуть на них морози,
заллють ці яблучка в ламкий кришталь…
Нащо їм передбачення й погрози,
їх не торкається людська печаль.
Осінній сад. Осінній пізній вечір
до хати теплим спокоєм побрів
співати колискову для малечі…
І світ на мить, здалося, подобрів.
05.10.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: на манжетах вишиванки