Жнива

Жнива,  жнива,  жнива,  жнива.  

Лягають  долу  кращі  стебла.  

Ще  мить  тому  була  жива-  

Трава  упала,  наче  кегля...  

 

Роками  косять  цю  траву,  

Століття  сік  всотає  в  землю...  

І  ми  ревем,  І  я  реву,
   
І  ніби  день,  а  в  серці  темно...  

 

6.07.24р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: Костя Ромчук