Трагічний шлях до Перемоги,
Нам всім потрібна так вона,
Найкращі гинуть у дорозі,
Вкарбуймо в пам'ять імена.
Як шкода, серце рвана рана!
Ви Нації найкращий цвіт,
Як страшно - юні ветерани
І ти поліг в двадцять п'ять літ.
Навіщо нам така розплата,
Чому ця молодість в труні?
Ти був коханим та не татом,
Поліг, наш Сину, в цій війні.
Вдова ще молода дружина,
Щастям не втішилась своїм,
То не її тяжка провина,
Що Бог послав цю долю в дім.
Батькам навіщо, всій родині,
Герой у ледве двадцять років,
Ти так радів би доньці й сину,
Першим словам і їхнім крокам.
Ні, не судилось, біль від втрати
Пече вогнем, палає в грудях...
Так хочуть всі батьки солдатів,
Хай їх сини живими будуть...
Антоне, сину...! Наш Герою!
Жахливе слово:, " на щиті"
О, як багато в серці болю,
Найважча втрата ця в житті...
Прийди хоча б у снах наш Воїн,
Постукай вітром нам в вікно,
Ти для чужих всіх став Героєм,
А нам ти рідний все одно...
Ти Син для України-неньки,
За неї й нас в бою поліг,
Антоне, Воїне рідненький,
Безсмертний ти для нас усіх!
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2024
автор: синяк