Коли відмовили народу,
вступить нарешті до ЄеС, –
то спалахнув Вогонь Свободи,
у Грузії почавсь прогрес.
Вирує люд там, у Тбілісі;
в – Батумі, Горі, Кутаїсі,
Зугдіді, Поті, Гарджаані –
теж піднялися на Майдани.
Народ будує барикади,
бо протестує проти влади.
Йде боротьба за нові змоги,
ведуть на Захід всі дороги,
щоб буть в Європі без тривоги, –
таку народ тут має мрію,
якій і Руставелі порадіє.
Є Лесі пам’ятник в Телаві,
була б з борцями в одних лавах.
Протест в Тбілісі наростає,
в Європі теж підтримку має.
США нині також заявили,
з режимом дії обнулили.
Посли відставки заявляють,
цим солідарність виявляють.
Спецназ, кого він захищає,
на мирний люд знов нападає?
Їх перцем й газом розганяють,
ще й водомети направляють.
Ворожість влада проявляє.
Та уже ватри скрізь палають,
в Майдан єднаються протести,
тут бізнес, установи, міністерства,
бо справедливі маніфести:
«За інтеграцію країни»,
«За гідне майбуття родини»!
І не згасить Вогонь Свободи
грузинів-патріотів і народу.
... Мені та вам – це нагадало,
як в Києві бої тривали,
було тоді дуже тривожно
та увінчалось – Переможно! В.Б.
1-2, 4 грудня 2024 р. м. Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2024
автор: Зореслав Благомирів