Святковий вечір, зорі сяють у вікно,
Дівчинка малесенька молиться давно.
Не за подарунки сестричці та собі —
Просить Миколая від чистої душі:
— "Наш Святий Миколаю, чуєш ти мене?
Я тебе благаю, та тільки про одне:
Захисту країні — у нас іде війна,
І щоб не забирали нашого життя."
Складені долоньки, а на очах сльоза,
Молитву шепоче, складає у слова:
— "Мій таточко далеко, там, де кулі й дим,
Молю, його додому поверни живим!
Я не прошу цукерок, іграшок, ляльок,
Синього нам неба та ясних зірочок.
Щоб татусь вернувся, обняв* мене й сестру,
Щоб в світі лише бути миру та добру.
Святий Миколаю, зігрій теплом серця,
Щоб війна минула, очистилась земля.
Хай воїнів хоробрих янгол збереже,
Кожного додому до рідних приведе.
Святий Миколаю, молюсь до тебе я,
Щоб ненька Україна вільною була.
Щоб мир в нашій країні панував завжди
Й жили українці без жаху і біди."
Схиливши голівку, шепоче знов слова:
"Хай в світі панує любов і доброта.
Святий Миколаю, почуй мене вночі,
Дай Україні миру й щастя в кожнім дні!"
06.12.2024 р.
Обняв* - обійняв, СУМ - Словник української мови в 11 томах. Інститут Мовознавства ім. О.О.Потебні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2024
автор: Svetoviya