Ніч вже вицвіла і посивіла.
Й слава богу, бо надто довга…
Метушились метелика крила,
Колихався ліхтар над порогом.
Загубилися сни в дорозі
В лабіринті тіней і світла.
В лабіринті думок не в змозі
Знайти вихід і я заблудила.
Довга ніч має присмак терпкий.
Не п’яни́ть. Сипле листя осики.
Серед листя знайду монетки
Й покладу їй, старій, на повіки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2024
автор: Емма Конвалiя