* * *
Цей гніт — мов ґніт у лампі часу,
Де гас міняється на газ.
І засів пороху — як засіб
На порох стерти усіх нас.
По ребрах стукає поребрик.
Гірка снага у гірника.
І треба рухатись по требах,
Допоки нитка не зника.
Асвіт занурюється в світло
І замикається на смик.
Повій же, віялами, вітре
На млин, що зветься чортомлик.
Вже заповідані нам віди
Стають безжальними, мов жаль.
І будуть ревма дні ревіти
І ночі жалити скрижаль.
16.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2024
автор: aleksgun