Зорі крізь сито просію
дрібненькі, крупнішенькі, ці.
Маю останню надію,
спечуться на ранок млинці.
Будуть. Дитині на втіху.
Молімося Богу натще.
Хай від дитячого сміху
пательня млинця припече.
Вітер подує грайливо.
За сіллю пішли чумаки.
Ех! У вола була б грива,
він став би конем залюбки.
Небо сьогодні похмуре
рокоче відлуння грози.
Пісню співай, трубадуре,
про шлях, який котить вози.
Хто ще шукає месію?
Хто має синицю в руці?
Зорі крізь сито просію
дрібненькі, крупніші та ці.
07.12.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2024
автор: Микола Соболь