Не збулася допоки ще мрія.
Тож точитиму радше перо
Попід небом, що палко зоріє,
Каламутячи барвами кров.
Неприборкане б'ється бажання,
Ніби в'язень в клітині тісній,
Бо побачити прагне востаннє
Ким судилося стати мені.
Ми, неначебто Авель і Каїн,
Із якихось біблейських давен.
Мав би вбити, але відпускаю!
Хай бажання до мрії пливе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2024
автор: Zorg