XXII

Вже  розцвіли  сади  красуються  поля
Пишним  килимом  покрилася  земля
Все  буяє  тут  і  дихає  теплом
Та  душа  моя  далеко  за  Дністром  
Зустрічаю  я  весну  в  чужім  краю  
Може  хто  гадає  я  в  раю
Ні  не  рай  -  холодна  чужина
Кличе  мене  й  манить  вишина
Я  не  в  клітці  не  в  оковах  не  в  тюрмі  
Та  дивлюсь  дивлюсь  як  пташка  в  вишині
Розправляє  вільно  крила  в  небесах  
Та  чому  чому  мій  Боже  я  не  птах
Я  не  втомлена  і  сита  в  чистоті
Та  не  в  силах  я  радіти  красоті
Палить  груди  тисне  серце  ця  краса
Де  ви  рідні  земле  й  небеса

Селецька  Галина  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2024
автор: Asju