Не вірю я що вмерла воля
Бо те що вічне не вмира
Самі свою будуєм долю
Підняти голови пора
Ганьба для нас що наші діти
Не бачать хліба на столі
І що жінки пішли по світі
І що в нужді батьки старі
Чому ми голови зігнули
Від кого ждемо ми добра
Про нас давним-давно забули
Підняти голови пора
Невже ми збрід не українці
Це ж наша хата не чужа
І не прийшли до нас чужинці
Терпінню також є межа
Просніться люди Бога ради
Лиш до гори не йде гора
Продажні пси нині при владі
Підняти голови пора
Продали все що очі бачать
І совість честь і свою душу
Зробили нам життя собачим
Просніться люди дуже прошу
Вернімо собі Україну
Що вічно славилась хлібами
Ми так хотіли бути вільні
Чому стаємо знов рабами
Селецька Галина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2024
автор: Asju